Химерні викрутаси людської долі буває важко передбачити; сьогодні ти – на коні, у світлі прожекторів, перебуваєш у приємному становищі пожинача  лаврів, а завтра…завтра на повну силу справджується російська приказка «Из князи – да в грязи». Ім’я твоє вже згадують лише з додаванням лайливих епітетів, а все зроблене тобою – піддане забуттю або ж, що гірше – шельмуванню. Із найбільш недавніх у історичному вимірі прикладів такої зрадливості фортуни – політична доля Віктора Ющенка і останнього радянського генсека Михайла Горбачова. Починали обоє «за здравіє», а закінчили…

Проте історія зберегла приклад ще більш разючої метаморфози, коли колишній герой, увінчаний загальним визнанням і найвищими нагородами, закінчив свій довгий життєвий  шлях у тюрмі, відбуваючи довічний термін за …державну зраду, оточений ганьбою і презирством. Привід згадати його є.

Його часто називали національним героєм і «Верденським переможцем». Видатний воєначальник Першої світової війни маршал Анрі  Філіп Петен користувався величезним авторитетом у міжвоєнний період. Але…Sic transit Gloria mundi – це ніби спеціально про нього. В червні 1940 після розгрому Франції німцями 84-річний Петен очолив колабораціоністський уряд (режим Віші). Власне, сам термін «колаборація» належить Петену, котрий закликав націю співпрацювати з переможцями. Отоді французи у масі своїй продемонстрували здатність миттєво змінювати любов і захоплення на презирство. Маршала Петена одразу ж «перехрестили» на Пютена (французькою – повія, шльондра), а саме його  ім’я стало у Франції та й усій Європі символом зради, так само, як і ім’я норвезького колабораціоніста Квіслінга. Після звільнення Франції переможці не стали бавитися у великодушність і влаштували судовий процес над престарілим маршалом. На ньому Петен заявив, що своїми діями захищав Францію від окупантів, не давши їм загарбати всю територію країни; що він завжди був прихильником руху Опору,  що нічого не мав проти де Голля і що судити його повинен не верховний суд, а французький народ…Врешті-решт підсудний був визнаний винним у державній зраді та воєнних злочинах і засуджений до смертної кари через розстріл. Однак Шарль де Голль, який колись служив під командуванням Петена і навіть назвав на його честь свого сина Філіпом, з поваги до похилого віку засудженого і його заслуг в Першій світовій війні помилував 89-річного маршала і замінив смертну кару довічним ув’язненням. Свої останні дні колишній герой і гордість Франції провів у тюремній лікарні…

Попри це, заслуги маршала у Першій світовій війні не підлягають запереченню: портрет Анрі Петена залишається у воєнному музеї в Парижі, і маршальського жезла, попри вирок суду, його не позбавили.  А у 1966 році, в 50-ту річницю битви під Верденом, генерал де Голль, тодішній президент Франції, незважаючи на  протести громадськості, наказав покласти квіти на могилу свого колишнього командира.

Химерні викрутаси людської долі буває важко передбачити…

Ігор Дуда