«Жиліна» (Словаччина) – «Ворскла» – 2:0

«Шарлеруа» (Бельгія) – «Зоря» – 0:2

Діаметрально протилежними виявилися враження від перших матчів українських клубів у 3 раунді кваліфікації до Ліги Європи. «Ворскла» провела виїзний поєдинок цілком в дусі боязливого рідкого гостя євротурнірів. І з усіма характерними для нього прикметами: грою з відчутним захисним креном, численними помилками в тому ж захисті, вилученням. І на завершення – нереалізованим Ковпаком через надмірне хвилювання пенальті. Ліквідувати вдома дефіцит у два м’ячі полтавчанам, враховуючи рівень їхньої нинішньої гри і невиразний старт у чемпіонаті країни, буде неймовірно важко.

Натомість «Зоря» у бельгійській провінції засяяла в усій своїй красі. Щиро кажучи, від представника країни вишуканого кришталю і шоколаду, яка останніми роками презентувала Європі цілу плеяду талановитих футболістів, очікувалося значно більшого. За рангом у турнірних таблицях «Шарлеруа» цілком співставний із «Зорею», як і рівень національних першостей загалом, але перебіг подій на полі цього не підтверджував. Захисники господарів, «не мудрствуя лукаво», за найменшої загрози не гребували вибивати м’яч на кутовий, створюючи своїми ж руками (чи ногами?) додаткові загрози власним воротам. В той же час анемічні атакуючі спроби бельгійців впевнено «гасилися» захистом гостей  і голкіпером Шевченком, який впевнено діяв і на виходах і у «рамці». Розмашисті атаки підопічних Юрія Вернидуба постійно тримали оборону «Шарлеруа» в напрузі; зручні нагоди для взяття воріт мали Хомченовський і Будківський, а вирішили долю матчу вже під його завісу два «сольні номери» Малиновського. Він, без сумніву, один з когорти молодих гравців, з якими маємо всі підстави пов’язувати  майбутнє нашого футболу.

Наразі ж, завдяки йому і його партнерам, майбутнє «Зорі» у двобої з «Шарлеруа» видається цілком безхмарним – судячи з усього, повторний поєдинок через тиждень у Києві матиме характер тренування з підвищеною відповідальністю.

Ігор Дуда