БАТЕ – “Олександрія” – 1:1

“Марітіму” – “Динамо” – 0:0

Від однакового нічийного підсумку матчу одна команда (“Олександрія”) може  перебувати ледь не в стані екстазу, а тренер іншої (“Динамо”) – підшукувати на прес-конференції слова для пояснення відносної невдачі. Перед олександрійцями тепер зримо постали обриси групового турніру із зовсім незайвими для скромного провінційного клубу 2.6 млн. євро преміальних за саме лише потрапляння до нього. Прийнятного результату в Білорусі підопічним В.Шарана  вдалося досягти, головним чином, завдяки самовідданості, концентрації та старанності – у суто ігрових компонентах перевага господарів все ж відчувалася, особливо в першому таймі. Пропустивши гол на початку гри, гості не знітилися і вже невдовзі відновили рівновагу.  Перелічені достоїнства української команди одразу ж знайшли відгук в соцмережах: “Спасибі за якісну гру і бійцівський дух”, “Молодці! Рубалися і отримали потрібний результат”, “Браво, “Олександрія”! Солідно, достойно. Тренерам і гравцям – респект”. Втім, можна зустріти й таку оцінку: “Якість гри – “нульова”. Ніби два колективи фізкультури грали”. Кому з цих двох “колективів фізкультури” пощастить подорожувати восени “по Європах” – з’ясується 24 серпня у матчі-відповіді.

З “Динамо” ситуація інша. Вартість його гравців в 5 разів перевищує вартість футболістів “Марітіму” з острова, що географічно ближчий до Африки, ніж до Європи. Грощі, звісно, не грають на полі, але… щось таки означають. Однак “Динамо” вже довело нещодавно, що може просто і без натяку на якийсь бійцівський дух поступитися нібито й слабшому за себе супернику, маючи фору в два м’ячі. Ота п’ятиразова перевага у вартості кадрового складу вилилася на схожому на весняну оранку полі аж у…один більш-менш прицільний постріл Гармаша здалеку і удар головою Мбокані з “вбивчої” позиції просто в руки голкіперу.  А ще – у цілу купу отриманих жовтих карток, вже трохи призабуту “безбашенну” поведінку того ж Гармаша,  вилучення Хачеріді (у матчі-відповіді він зайвим аж ніяк не був би). А ще – у очевидну обмеженість тактичного атакуючого арсеналу в протистоянні з нижчим за класом, але гранично вмотивованим і “зубастим” суперником. Реально випади португальців несли чи не більшу загрозу воротам Коваля, ніж монотонна територіальна перевага гостей, не підкріплена ні належною швидкістю ніг і думки, ні ігровою фантазією. Неприємно також вразила розбалансованість  стану футболістів “Динамо” – Гонсалес, приміром, зіпсував усе, що можна було зіпсувати. Остаточний підсумок двобою передбачити зовсім нелегко, попри те, що “Марітіму” вважається суто “домашньою” командою – за такої гри підопічних О.Хацкевича рахунок 1:1 через тиждень у Києві не видається зовсім неймовірним.

Ігор Дуда