“Динамо” – АЕК – 0:0

У футбол, як відомо, грають  задля глядачів – за винятком тих випадків, коли протистояння на прямокутнику поля перетворюється у гру на їхніх нервах. Один з таких “сеансів” тривалістю в 90 хвилин відбувся вчора в Києві.

У єврокубках рахунок 1:1 після виїзного матчу нерідко зумовлює деяку тактичну невизначеність команди у грі на своєму полі. Тим більше, коли тобі протистоїть практично рівний суперник.  Справді, як грати: оберігати, як зіницю ока, зручні 0:0? Можна й попектися… Йти вперед у супроводі підбадьорливого гулу трибун? Ану як раптом нарвешся на стрімку контратаку… Схоже, вирішення цієї дилеми для гравців “Динамо” в перші 12-15 хвилин гри проходило важкувато. Греки ж розпочали доволі сміливо, маючи намір якщо й не зробити з господарів “купу гною”, як колись із Трої, то вже точно – забити швидкий гол і перейти до генетично притаманного усьому грецькому футболу “сушіння” гри. Все ж, декілька помірно загрозливих епізодів біля власних воріт змусили підопічних Хацкевича згадати, що в них теж є група атакуючих гравців – і ось уже на 22 хвилині  зручній для останнього пасу позиції опинився Мораєс, однак віддав його дуже неоковирно.  І буквально за хвилину Морозюк ціною ушкодження виніс м’яч майже з самісіньких воріт, куди він летів завдяки спільним зусиллям двох Денисів: Бойка і Гармаша. Майже одразу Гармаш продемонстрував, що може не лише викликати сум’яття біля своїх воріт, але й загрозу – біля чужих. М’яч після його удару головою виніс практично з лінії воріт грецький оборонець. З початку  другого тайму греки  притисли киян до воріт – іншого виходу в них  просто не було. Напруга біля воріт Бойка зростала; в одному з епізодів голкіпер “Динамо” парирував підступний удар в нижній кут. А після того, як іранський легіонер АЕК Масуд з кількох метрів пробив вище порожніх воріт, правовірному мусульманину, мабуть, варто перечитати Коран. Або ж здійснити хадж у Мекку – адже “невірним” у ту мить просто фантастично пощастило. За таких обставин у атакуючої сторони неминуче оголяються тили, однак організувати достойну відповідь у формі разючого контрвипаду господарям не вдавалося – практично всі сили йшли на те, щоб просто відбитися, не гребуючи простим вибиванням м’яча куди завгодно. Закралася неприємна думка про функціональну перевагу гравців АЕК, яка, здавалося, ось-ось мала б принести їм успіх. Тим більш приємною несподіванкою був сплеск активності “Динамо”, починаючи з 75 хвилини, коли воротам греків почергово загрожували Мораєс, Циганков, а Гонсалес не реалізував практично чистий вихід сам-на-сам з голкіпером. Цього спалаху виявилося достатньо, щоб “відсунути” гру від власного штрафного майданчика; ендшпіль поєдинку був позначений штовханиною і дрібними сутичками, але бажаний “сухий” рахунок динамівцям вдалося зберегти. Бурхливої радості з цього приводу переможці двобою не виявляли – і через втому,  і через усвідомлення того, що в 1/8 на них чекатиме уже значно серйозніший суперник, ніж АЕК. Якого вдалося пройти з неабиякими труднощами і не без легенької усмішки футбольної фортуни…

На серйознішого суперника довго чекати не довелося: сьогоднішнє жеребкування у штаб-квартирі УЄФА вибрало киянам у суперника італійський “Лаціо”. Щастить “Динамо” на птахів: після “двоголових орлів” з Афін зустрінуться з “орлятами”  (“Aquilotti”) з Риму. Навряд чи це зменшувальне назвисько може налаштувати на легковажний лад – команда Сімоне Індзагі з Чіро Іммобіле на вістрі атаки  демонструє нині потужну гру в Серії А, та й у 1/16 Ліги Європи впевнено розібралася зі “Стяуа” (0:1, 5:1).  Матчі пройдуть 8 березня в Римі і 15 березня – у Києві.

Ігор Дуда