“Шахтар”- “Наполі” – 2:1

Чи не вперше за час нашого футбольного “плебісциту” результат гри суттєво відрізнився в кращий бік від прогнозованого. І не лише тернопільськими “Мессінгами” і “Вангою”, а й фахівцями та букмекерами. Підсумок поєдинку засвідчив: скепсис і зневіра долаються лише одним – доказом протилежного. Тобто здобутим успіхом. Це стосується не лише футболу.

Цей матч був дуже важливим особисто для П.Фонсеки. Португальський  treinador  гірників досі ходив під деяким “знаком меншовартості”: його команда впевнено розбиралася із посередніми клубами з Туреччини, Бельгії, тієї ж Португалії, але коли попалася зовсім не суперкласна, але майстровита “Сельта”, отого класу  “Шахтареві” забракло. Не кажучи вже про безглузду поразку від страховиська для наших флагманів –  швейцарського “Янг Бойз”.

Якщо абстрагуватися від рахунку гри і зосередитися на цифрових викладках, які так “фетишизував” В.Лобановський, то могло б скластися враження, що матч у Харкові закінчився для “Шахтаря” плачевно: удари в бік воріт і в площину – відповідно 7 – 13 і 4 – 7 на користь “Наполі”. Співвідношення кутових ще більш рязюче: 0 -11. Враховуючи, що кутові – давня “ахілесова п’ята” наших клубів і що у складі “Наполі” на поле вийшов такий майстер гри на “другому поверсі”, як поляк Мілік, П’ятову і захисникам “Шахтаря”можна було передбачити “веселе” життя. Так воно, зрештою, і вийшло – голкіпер і оборона гірників працювали в поті чола, однак так вже щасливо склалися для них зорі вчора увечері – впертий тиск одного із нинішніх лідерів Серії А не дав бажаного (для нього) результату. Зате дали  результат, загалом, дисципліновані та уважні дії донечан в захисті плюс – улюблені вилазки за участю групи гравців. Перший фактор призвів до того, що Мілік раз за разом опинявся у офсайді, а другий дарував   “Шахтареві” і численним вболівальникам гол Тайсона на 15 хвилині. Італійців це розлютило – і от уже П’ятову довелося рятувати ситуацію стрибком в ноги все тому ж Міліку, а, витягнувшись струною, нейтралізувати небезпечний удар Інсіньє.

В другому таймі “Наполі” посилив натиск, подеколи “Шахтар”, захищаючись, майже повним складом збирався біля своїх воріт. Проте захопився цим не настільки, щоб забути про чужі. На 58 хвилині черговий контрвипад гірників і вивірена верхова передача Степаненка щасливо знайшла голову Ферейри.  З’явилося відчуття, що перемогу наш клуб вже не випустить з рук. Воно ще більше підсилилося після того, як пішов з поля лідер “Наполі” Гамшик. Заміна ключового виконавця – свідчення того, що “щось недобре в італійському королівстві”. Мертенс, який вийшов на заміну, кілька разів перевірив пильність П’ятова, а потім таки спровокував на фол у карному майданчику Степаненка, який врізався у нього наче шахтарський відбійний молоток у вугільний пласт. Пенальті, реалізоване Міліком, запалило для “Наполі” світло надії, однак,попри нервові завершальні хвилини, не можна сказати, що італійці були дуже  близькими до успіху. Навпаки – під час чергової вилазки донечан Ферейра ударом головою “поцілував” бічну стійку…

Отже, перемога “Шахтаря” у матчі, в якому роль фаворита відводилася не йому. Доказ протилежного, який долає скепсис. Варто взяти на замітку. І не лише у справах футбольних.

Ігор Дуда