Кому вигідні нові вибори до Тернопільської міської ради?

16/05/2017 1
Розмір тексту:

Кілька невдалих спроб провести сесію Тернопільської міської ради породили розмови про можливі перевибори у місті.

І хоч такий сценарій наразі видається фантастичним, спробуємо розглянути його перебіг та зацікавлених осіб.

Хто може розпустити міську раду

Дострокові вибори призначає Верховна Рада України на підставі висновків відповідного парламентського комітету. Правом звернутися з відповідним клопотанням до  ВРУ  наділені міський голова та голова обласної державної адміністрації. Статтею 78 закону “Про місцеве самоврядування в Україні”  сформовано вичерпний перелік підстав призначення дострокових виборів:

1) якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції України, інших законів, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом;

2) якщо сесії не проводяться без поважних причин у строки, встановлені цим законом, або рада не вирішує питань, віднесених до її відання.

З формальної точки зору найбільше підходить другий пункт. Востаннє депутати працювали у повноцінному режимі 4 квітня, а одна з норм законодавства передбачає проведення сесій із розгляду земельних питань не рідше, ніж раз у місяць. Це найпростіший сценарій. Можуть бути й інші, залежно від того, хто буде його ініціатором: мер чи намісник Порошенка.

Хто виграє від виборів

Будь-які дострокові вибори місцевого рівня проходять при низькій явці населення. Люди, як правило, більше цікавляться політичною “санта-барбарою” зі столиці  та в’яло реагують на місцеві події. Відтак, виборча ініціатива буде у тих політичних сил, які зможуть мобілізувати свого виборця. Найкраще це вдається у партій, які мають політичну мотивацію та доступ до адмінресурсу.

Надал і “Свобода”

Тому безумовно у найбільш вигідній ситуації Сергій Надал та “Свобода”. Особистий рейтинг мера коливається в межах 50%, що при акцентованій кампанії та використанні адмінресурсу дозволить йому поборотися за чисту більшість “Свободи” у міськраді. Зрештою, готовність тягнибоківців до виборів підтвердив нардеп Михайло Головко, який заявив, що депутати-свободівці можуть зареєструвати у Верховній раді відповідну постанову.

БПП

Як не парадоксально, але нові вибори вигідні також і порошенківцям. Незважаючи на підупалий порівняно з 2015 роком рейтинг, БПП має свої козирі. По-перше,  партія влади, зважаючи на більшість у Верховній Раді, має можливість визначати причину розпуску та дату виборів. Обидва чинники можуть вплинути на формат кампанії. По-друге, у влади зберігається вплив на такі важливі чинники адмінресурсу, як виборчі комісії та силовий блок. Це мало би допомогти грошовитим кандидатам на кшталт Юрія Смакоуса набрати хороші відсотки на так званих “пенсійних” округах. По-третє, у БПП, як і в “Свободи”, на відміну від всіх інших учасників кампанії,  буде необмежений фінансовий ресурс на вибори. Великий бізнес віддає перевагу вкладенням у владні проекти. Крім того, тернопільські порошенківці можуть отримати і серйозний транш з Києва. У центральному офісі дуже переймаються результатом партії на місцевих виборах та по можливості допомагають. Єдиним мінусом для БПП у випадку виборів у Тернополі може стати втрата посади секретаря ради, якщо перемога Надала і його сателітів буде розгромною.

Інші бенефіціари

Також в плюсі від можливих виборів можуть бути фракції “Батьківщини” і “Громадянської позиції”. Популярність їхніх київських лідерів може допомогти вибороти більшу кількість мандатів, ніж є. Хоча у тимошенківців є проблеми зі структурою у місті. Партія не має ні яскравих особистостей, ні  розгалуженої мережі у місті. Кадрові чистки, затіяні Деревляним, призвели до “вимивання мізків” з тернопільської “Батьківщини”.

Свій шанс також може  отримати “трійка” депутатів, виключених зі “Свободи”. По гарячих обставинах вони можуть претендувати на місця у списках “Самопомочі” або БПП. Сороколіт має шанс потрапити до списку партії Садового, а Турський і Навроцький – “бажані гості” в когорті порошенківців. Хоча найімовірніше вони можуть з’явитися в якомусь квазіопозиційному проекті, який контролюється командою Барни-Заставного, а “Самопоміч”, наприклад, знову не висуне у їхніх округах конкурентів.

Цілком можливо, що подолає 5% бар’єр список забудівника Лила. Складений на швидкуруч проект міцних господарників на минулих виборах не добрав кілька десятих відсотка під брендом Солідарності правих сил. Не виключено,  що на цей раз забудівник зіграє спільно з давнім політичним партнером Петром Мандзієм, який очолює осередок партії Валентина Наливайченка “Справедливість”. За таких обставин колишні “нашоукраїнці” можуть не переживати за подолання 5% бар’єру.

Хто програє від перевиборів

Наразі лузерами можливих перегонів виглядають “Самопоміч”, “Народний контроль” та “Радикальна партія”. За низької явки, що властива будь-яким довиборам, їхні прихильники можуть не прийти на дільниці. Для першої це грозить зменшенням фракції, для решти – великий шанс залишитися за бортом міської ради.

На “Самопоміч” тисне падіння рейтингу Андрія Садового та його нездатність розрулити сміттєву кризу у Львові. Натомість важко знайти серйозні плюси у діяльності фракції у міській раді. А жирним мінусом для прихильників партії Садового є дружба та загравання з БПП.

У місцевих ляшкістів – кадрові проблеми. Майже два роки триває прихована від зайвих очей закулісна боротьба  за вплив на організацію між нардепом Чижмарем та родиною Яциковських. У випадку дострокових виборів між ними спалахне суперечка за право очолювати і формувати список, першим номером якого на останніх виборах був близький до міського голови Святослав Півторак.

Щодо “Народного контролю”, то за післявиборчий час партія розгубила здобутий на виборах 2015 року результат. Члени фракції,  яка не має загальноукраїнської впізнаваності, занадто часто потрапляли в скандали. На початку каденції у корупційний скандал потрапив депутат Ляхович, а очільник списку Володимир Бліхар “прославився” участю в гучному корпоративі  в день пам’яті жертв Голодомору. Після таких речей важко буде доводити виборцям свій патріотизм.

Чи є шанс у нових проектів?

Проблема усіх нових партій у Тернополі – відсутність людських та матеріальних ресурсів. Наразі громадське середовище у місті слабке та занадто заполітизоване. Як правило, активні громадські діячі  діють в унісон до запитів їхніх політичних союзників. А ті, в кого залишилися принципи, стараються уникати участі в політичних проектах. Тому важко говорити про якийсь незалежний проект.

Рух нових сил Саакашвілі поки що дуже сирий для Тернополя проект. Хіба що лідер партії замість них приїде до Тернополя агітувати за свій список? “Демальянс” – не розкручений. “Нацкорпус” Андрія Білецького та “Правий сектор” підписали угоду про співпрацю зі “Свободою”. Рух Яроша зосереджений на допомозі тим, хто захищає Україну на Донбасі…

P.S. Зрештою, вище викладене – лише здогади на тему: ” що буде, якщо”. Насправді так звана місцева політична еліта боїться виборів, як чорт ладану. Здобути ще раз мандат для багатьох стане недосяжною мантрою. А звиклось до іншого… Хіба не так?

  • Теги:

Додати свій коментар

Креатор буд
Погода, Новости, загрузка...

Опитування

  • Чи відповідають тернопільські ВУЗи статусу університетів?

    Результати

    Loading ... Loading ...