Нерідко доводиться чути, що причиною невдалої гри збірної України, зокрема, провалу на Євро-2016, є те, що гравці її не є справжніми патріотами країни. І що в масі своїй вони розмовляють мовою сусідньої й зовсім не дружньої нам нині держави. Виходячи з цього, спробую визначити гіпотетичний склад збірної України за одним-єдиним критерієм, а саме: включу до її складу тих, хто хоча б раз давав інтерв’ю чи виступав на прес-конференціях українською мовою.

Розпочну, як ведеться, із тренерського штабу збірної. На роль головного тренера цілком підійшов би Мирон Маркевич, а в помічники йому можна було б відрядити Сергія Ковальця і Володимира Шарана. Ну, а начальником команди, який би заразом представляв її на прес-конференціях, міг би бути Віталій Кварцяний. Нудно на цих прес-конференціях вже точно не було б, і в цьому плані Віталій Володимирович дуже відрізняється від академічно-флегматичного Мирона Богдановича.

Місце стража воріт могли б зайняти Богдан Шуст з «Ворскли», або ж перспективний Артур Рудько, який останнім часом доволі впевнено заявляє свої претензії на роль голкіпера № 1 в «Динамо». Також на підхваті міг би бути ветеран Олександр Шовковський.

Фланги захисту можна було б довірити Артему Федецькому з «Дармштадта» і динамівцю Євгену Макаренку. Як варіант заміни – ще один представник «Динамо» Микола Морозюк. Центральну ланку оборони могли б скласти Володимир Чеснаков з «Ворскли», його тезко Костевич з «Карпат», або ж, у випадку крайньої потреби, Анатолій Тимощук з «Кайрата» або наш краянин Григорій Ярмаш з «Зорі», який має досвід виступів за збірну часів О.Михайличенка.

У півзахисті вибір україномовних виконавців куди багатший. Це, в першу чергу, легіонери: Роман Безус з бельгійського «Сент-Трюйдена» і Андрій Тотовицький з «Кортрейка» (теж бельгійського). Думаю, достойно виглядали б Валерій Федорчук з «Динамо», Олег Голодюк з «Ворскли» та Ігор Худоб’як з «Карпат». У разі необхідності могли б зіграти Андрій Ткачук з «Ворскли» і Олег Герасимюк з «Волині».

З форвардами справа дещо складніша. Досі українську мову мені випала нагода чути лише з вуст динамівця Романа Яремчука, який нині виступає в оренді за «Олександрію» і гравця «Ворскли» Олега Баранника, котрий зараз грає (теж на умовах оренди) за першоліговий «Гірник-Спорт».

Не надто вражаючий склад? Що ж, доведеться поритися в пам’яті…Так, пригадую, був випадок, коли Андрій Ярмоленко у Львові запитав у якогось хлопчика, чи збирається той прийти на футбол. Запитав чистою українською мовою, чого я ні до того, ні після того від нього не чув. А ще в одній телепередачі, пригадую, Іван Петряк перекинувся кількома українськими словами зі своєю шкільною вчителькою…

Чи була б складена мною українська команда конкурентоспроможною? Питання риторичне, оскільки в такому складі вона навряд чи колись зіграє. Може, й шкода…

Ігор Дуда