Навряд чи хтось заперечуватиме роль випадковості в нашому житті. Дуже часто вона, на жаль, буває сумною і навіть трагічною, проте подеколи саме волі випадку людство завдячує феноменальним і просто корисним відкриттям та інноваціям.

Рівно 72 роки тому, 20 липня 1944 полковник вермахту Клаус фон Штауфенберг тихенько підклав портфель з вибуховим пристроєм Made in England просто біля ніг обожнюваного фюрера з твердою вірою, що через якийсь десяток хвилин того розірве на шматки. Підклав і пішов дзвонити у Берлін, щоб дати сигнал до  початку операції «Валькірія». Проте не так сталося, як гадалося. Втрутився все той же сліпий випадок. Хтось із штабних офіцерів ненароком зачепив ногою портфель і переставив його за дубову опору стола. Вибух, що невдовзі прогримів, знищив кілька чоловік, однак серед них не було того, для кого він, власне, призначався. Адольф Гітлер відбувся лише подряпинами, розривом барабанних перетинок, незначними опіками голови і порваними штанами. Отак випадковість у вигляді міцної опори з німецького дуба дала змогу одному з найодіозніших  тиранів в історії людства ще майже на рік продовжити криваву війну.

Описаний історичний випадок – з розряду тих, за які гру випадку прийнято клясти. Однак не все в історії випадковостей було таким безрадісним.  Чимало великих винаходів з’явилися в результаті  щасливого збігу обставин. Це вже потім їхні автори будуть стверджувати, що привів їх до відкриття ланцюжок складних логічних розмірковувань і вміння стратегічного передбачення, але факт залишається фактом: багатьма видатними відкриттями людство завдячує сліпій грі випадку.

Під час звичайного досліду один британський бактеріолог  виявив, що через елементарну антисанітарію в його лабораторії у посудині з’явилася пліснява. На щастя, перш ніж  змити її, вчений помітив, що навколо неї не було ніяких інших бактерій. Александру Флемінгу (так звали дослідника) залишилося лише зробити правильний висновок, що активна речовина плісняви вбиває бактерії. Так з’явився пеніцилін, який став справжнім порятунком для армії туберкульозників, сифілітиків та інших інфекційних недужих.

Людство може бути вдячним Його величності випадку і за багато, скажімо так, «смачніших» відкриттів. Приміром, ще  у ХVIII столітті преподобний отець однієї з церков у американському штаті Кентукі на ім’я  Елайя Крейг, котрий, окрім духовних обов’язків, займався ще й виготовленням звеселяючих напоїв для потреб своїх прихожан,  випадково помітив, що витримане в обпаленій зсередини дубовій бочці кукурудзяне віскі набуває неповторного смаку й аромату. Так з’явився знаменитий Бурбон, фірмовий американський трунок і символ американського економічного націоналізму, оскільки він рішуче потіснив з ринку усілякі шотландські аналоги.

Ще один подібний приклад  щасливої гри випадку маємо просто під боком. У 1964 р. кондитери відомої київської фабрики забули покласти в холодильник партію яєчного білку, призначеного для бісквіту. Наступного ранку начальник цеху вирішив за допомогою молоденької помічниці кондитера  приховати помилку недбалих підлеглих. Вони нишком переклали застиглі білкові коржі масляним кремом, посипали ванільною пудрою і прикрасили квітковим орнаментом. Так, всупереч намірам кулінарних змовників, з’явився попередник торта, якому судилося на довгі десятиріччя стати візитівкою Києва.

Отож хто його знає – можливо, не варто нарікати й злобувати з приводу наших повсякденних і набридлих недоліків. Просто пригадайте відому приповідку «Немає такого злого, щоб на добре не вийшло» – і жити стане легше. У купах сміття й собачих фекалій, можливо, лежить ключ до відкриття універсальної вакцини від усіх болячок; брудні водойми на роздовбаних дорогах підштовхнуть когось до геніальної інженерної ідеї ; атмосфера тотальної корупції, врешті-решт, підкаже якесь не менш геніальне  у своїй простоті юридичне рішення…

Ігор Дуда