Український магнат Ігор Коломойський, за рейтингом видання «Кореспондент» за червень поточного року, займає друге місце серед найбагатших громадян країни, і є таким чином, найзаможнішим представником місцевої єврейської громади. Його особистий капітал оцінюється в 6,5 млрд. доларів. Він один з основних спонсорів великого общинного центру в Дніпропетровську і наближеним до впливового діяча іудаїзму на пострадянському просторі рабина Шмуеля Камінецького. В жовтні цього року Коломойський вперше вийшов і на міжнародний рівень діаспорної політики.

В кінці минулого тижня, вже у якості президента Європейського єврейського ради, Ігор Коломойський був учасником зустрічі єврейської еліти Україні з Шимоном Пересом. І хоча цей магнат і громадський діяч рідко спілкується з журналістами, він розповів порталу IzRus про свої враження від знайомства з ізраїльським президентом, а також виклав власне бачення ситуації в Україні.

Враження від зустрічі з Пересом

– Ігор Валерійович, після спілкування з президентом Ізраїлю, що ви можете сказати про нього як про людину?

– Я вперше з ним спілкуюся, але він справляє на мене враження людини-легенди. Це людина-ім’я, людина-скеля. Ну, яке враження може справляти дідусь на внука (сміється) …

– Ви станете одним зі спонсорів президентської конференції в 2011 році, як це запропонував Шимон Перес?

– Розмова про це був тільки побіжно, але якщо в нас буде потреба, то ми із задоволенням візьмемо участь.

– Які проекти ви будете реалізовувати найближчим часом в Ізраїлі?

– Зараз починаємо проект реставрації другої синагоги в Старому місті Єрусалиму – «тіферет Ісраель» (першою була відновлена знаменита синагога «Хурва». – Ред.).

Проекти і плани

– Які ваші плани по Європі у зв’язку з вашим обранням на пост президента Ради єврейських громад цього континенту?

– Я бачу своє призначення у допомозі єврейським громадам, які є в кожній європейській країні. Є цілі і завдання, які треба реалізувати в найближчі п’ять років. Більша країн входить до Європейського Союзу, а Україна, на жаль, поки що ні. Як людина, що займає пост лідера, голови єврейських громад Європи, я вважаю, що єврейські общини Європи повинні стати спільною сім’єю, як нею стали народи об’єднаної Європи.

Що стосується українського єврейства і самої України, яка де-факто завжди була частиною європейської сім’ї, то можливо, що саме українське єврейство і стане тим локомотивом, який приведе Україну в Європейське співтовариство.

– А де в цьому контексті знаходиться Ізраїль?

– Природно, що в Європі євреї пам’ятають про Ізраїль – ця думка була лейтмотивом на конференції єврейських громад Європи в Берліні 24 жовтня, де мене і обрали на цю посаду.

Зв’язок з Ізраїлем – це пуповина, що з’єднує нас. Вона ніколи не повинна перериватися. Більш того, всі євреї Європи відчувають себе частиною Ізраїлю і не бачать себе без цієї країни. Сьогодення та майбутнє Ізраїлю нас усіх хвилює.

– Ігор Валерійович, ви самі буваєте в Ізраїлі?

– Так, періодично.

– У редакції газети «Едіот Ахронот» працює відомий фотограф на прізвище Коломойський …

– А це мій троюрідний брат. Він починав фотографом ще в Дніпродзержинську.

Зараз Україні потихеньку набирає обертів

– В Україні нове загострення кризи. Куди йде ця країна, на ваш погляд?

– Україна є частиною європейської та світової економіки. Вона не лідер у світовій гонці, в якій є інші локомотиви. Її кризи, якщо трапляються, то носять локальний характер, часто має політичні причини, які були в недавньому минулому. Зараз Україні потихеньку набирає обертів.

Українська економіка, на жаль, з радянських часів орієнтована на експорт, а її експортні галузі не є «прайсмейкерами» у світі, і тому вони страждають від цінових перепадів, які трапляються на міжнародних ринках. Це в першу чергу стосується сталі і хімічних добрив.

Чим швидше Україна створить внутрішній ринок, фондовий ринок, чим вищим стане індекс споживання, чим більше стане так званих дрібних і середніх буржуа, тим буде краще для країни.

Влада бере на себе відповідальність за виведення країни з кризи

– Ви бачите в керівництві країни людей, здатних вивести її з кризи?

– Нинішня влада оголосила, що повністю бере на себе відповідальність за виведення країни з кризи …

– Але одна справа – оголосити, а реально ви бачите таких людей?

– Ну, раз влада оголосила, то давайте подивимося. У неї повинен бути певний кредит довіри. Ще рано говорити про результати, це займе час. Відбулися політичні зміни – скасування політичної реформи (прийнята в 2004 році система, що відбирала ряд повноважень у президента на користь парламенту. – Ред.). Зараз це нова реальність. Сьогодні на президентові велика відповідальність.

Сьогодні вже немає того парламентаризму, який був останні чотири роки. Ми повернулися до президентсько-парламентської форми правління, і при цьому роль президента зросла. У нас президент дуже відповідальний, продуктивний і дуже досвідчена людина, хороший господарник, який все життя провів на господарській роботі.

«Свобода» явно змістилася ближче до центру

– За підсумками нещодавно пройшли в Україну муніципальних виборів різко посилилася партія «Свобода», яку всі вважали ультранаціоналістичною …

– За партії «Свобода» я не хочу торкатися того, що було в минулому, але після краху колишніх лідерів «помаранчевого» руху – «Нашої України» і БЮТ – ця ніша залишилася незаповненою, створився вакуум. По тому, що я бачу по ТБ, «Свобода» явно змістилася від ультранаціоналізму ближче до центру, стала більш поміркованою. Якщо раніше їх електорат становив 2-3 відсотки маргінального населення, то тепер їх електоральна база зросла. Вони цілком найближчим часом можуть стати лідерами Заходу і Центру України.

– Тобто, Ігор Валерійович, вас не дивує зростання популярності партії «Свобода»?

– У цьому нічого дивного немає. «Помаранчева» частина суспільства, особливо в останні два роки влада Юлії Тимошенко, себе повністю дискредитувала. Ось всі кажуть: «Мовляв, Ющенко винен». А я вважаю, що Юлія Володимирівна – єдина, хто зруйнувала повністю і розколола всі демократичні, або «помаранчевий», рух. Тобто її прагнення до необмеженої особистої влади і авантюризм, і захопленість, і бажання все безповоротно поставити на кон за принципом «або все, або нічого».

І не дивно, що від неї зараз біжать. Ось вона – «міцність» її команди та «ідеологічні основи». Тобто, це монопартії, заснована на одній людині. Вождизм з прагненням вождя до необмеженої влади. Я якось говорив, що якщо Тимошенко стане президентом, то я поїду в еміграцію. Ну, а якщо я не в еміграції, значить, все в порядку (сміється).

В ізраїльській політиці працюють професіонали

– Як ви оцінюєте те, що відбувається в ізраїльській політиці?

– В ізраїльській політиці працюють професіонали, і я не хочу давати їм оцінки. У мене може бути моя особиста думка, але я не хочу коментувати.

А те, що стосується українських реалій і партії «Свобода», то треба сказати «спасибі» Тимошенко і Ющенко, завдяки яким «Свобода» набрала голоси. Будемо сподіватися, що чим більше вона буде набирати електорат, тим ближче вона буде зміщатися до центру. Краще ті націоналісти, які прямо говорять те, що вони думають, ніж ті, які мовчать, але все роблять за спиною.

“Столичние новости”, переклад “За Збручем”