Повідомлення на сайті мимоволі викликало інтерес: потерпілий у справі про викрадення майна з його квартири запропонував неправомірну вигоду керівнику слідчого відділу поліції ГУНП в області за… якісне розслідування кримінального провадження. Не багато не мало – 20 тисяч грн.

Поліцейський, слід віддати йому належне, відмовився. Відтак, стосовно невдахи-хабародавця було розпочато кримінальне провадження за якоюсь там статтею КК України і після всієї судової процедури його засудили до сплати 8500 грн. штрафу.

Ніби й вкладається цей випадок у класичне визначення хабара (гроші або інші матеріально цінні речі, які передаються посадовій особі для її стимулювання діяти в інтересах особи, яка його передає), але… у даному випадку, наскільки можна було  зрозуміти з інформації, йдеться про матеріальне заохочення і спонукання службової особи до сумлінного виконання покладених на неї обов’язків. Не нехтування ними, не закривання очей на очевидні докази і обставини чи більше того – приховування чи знищення отих доказів, тобто речей, до яких, зазвичай, “стимулюють” хабарем.

Ось візьмемо, для прикладу, футбол. “Динамо”, приміром, складає гостру конкуренцію “Шахтареві” і свій черговий матч проводить, скажімо, у Полтаві проти “Ворскли”. Нічого поганого не вбачається в тому, що команда Ахметова може добряче стимулювати гравців полтавського клубу, щоб ті виклалися на полі на 101%. Тобто, заохотити по-справжньому спортивну боротьбу без усіляких “жмурок” і т. д. Такі справи – звична річ у світовому футболі, і корупції тут ніхто не вбачає. У повсякденному житті  і в одній з його сторін – юридичній практиці, – це, очевидно, тлумачиться по-іншому…

Ігор Дуда