ФК «Тернопіль» – «Шахтар» – 0:5

ФК Тернопіль, ШахтарНа заповненому вщерть стадіоні ці враження, мабуть, яскравіші, але від певного часу атмосфера стадіону з його напівдикими фанатськими забавами стала діяти відштовхуюче. До того ж, споглядання гри сидячи у кріслі перед телеекраном, що не кажи, має свої переваги.

Навряд чи гравці та тренери муніципального клубу, а також вболівальники плекали якісь ілюзії відносно підсумку як нинішнього матчу, так і загального результату двобою з «Шахтарем» у 1/8фіналу Кубку України. Хоча підопічні В. Івегеша уже мають у своєму доробку «скальпи» прем’єрлігівських «Чорноморця» і «Ворскли», цього разу на подібне диво сподіватися було марно – надто вже іменитий дістався суперник, нехай і не у оптимальному складі. Взагалі ж, якщо проаналізувати зміну вражень по ходу матчу, то вони наче гойдалися на невидимих гойдалках. В перші півгодини мимоволі виникла думка: «І чому це ФК «Тернопіль» з такою грою отирається на нижніх поверхах першої ліги?». А десь на 80-й хвилині, коли перевага гірників стала просто разючою, подумалося: «Швидше б уже це все закінчилося…». А ще пригадалося народне «Далеко куцому до зайця». Це, звісно, не повинно применшити величезного старання і намагання гідно протистояти маститому супернику, яке проявили гравці тернопільського клубу. Цей факт, а також те, що футболісти «Шахтаря», можливо, заколисані урочистою зустріччю з оркестром і хлібом-сіллю в аеропорту, не поспішали включати свій ігровий механізм на повні оберти, створив навіть ілюзію певної рівності сил протягом більшої частини першого тайму. Попри ігрову перевагу «Шахтаря», успіху в першому таймі гірники досягли лише раз – зразково-показова атака з передачею з флангу завершилася точним ударом Малишева по центру. «Тернопіль» міг занести до свого активу декілька атакувальних спроб і навіть кілька ударів у напрямку воріт. Така гра, звісно, завжди забирає у нижчого за рангом клубу багато сил. До того ж у другому таймі  «Містер» Луческу і його команда, вочевидь, вирішили, що поблажливості до гостинних господарів виявили достатньо; гірники увімкнули додаткову швидкість, і їхня ігрова перевага окреслилася цілком зримо. А разом з нею голи у ворота господарів посипалися наче з рогу достатку. Двічі Бернард, Борячук і Коваленко довели рахунок до не зовсім пристойного, перетворивши матч-відповідь на звичайне тренування. У В. Івегеша і міського голови С.Надала. який сидів поряд з ним на лаві й тим самим ніби взяв на себе частину відповідальності за поразку, вираз облич став доволі кислуватий, але невже вони повністю відкидали можливість такого результату? З вуст коментатора не раз доводилося чути, що такі матчі збагачують команди з нижчих ліг досвідом, але з цим, думаю, можна посперечатися. Якщо я, приміром, протримаюся на рингу проти одного з Кличків десь 20 секунд, а потім тільки те й робитиму, що падатиму, задерши ноги, на підлогу, то яким досвідом це мене збагатить? Радше виникне острах і невпевненість у власних силах. Та, як би там не було, шоу футбольної майстерності тернопільські вболівальники побачили. І не від того, щоб оце Show must go on. Принаймні, С. Надал запропонував керівництву «Шахтаря» проводити матчі Прем’єр-ліги у Тернополі. Ті тактовно пообіцяли подумати…

Ігор Дуда