Значного резонансу набула історія з затриманням у райцентрі Борщів колишнього бійця батальйону “Айдар” Вадима Цукерника. Під час спецоперації оперативники застосували зброю та відмовилися представитися активістам та рідним.

вибух, Борщів, АйдарУ ЗМІ піднялася хвиля обурення, мовляв знову переслідують патріотів. У поліції впевнені, докази проти Цукерника та інших більш, ніж серйозні. Його та ще п’ятьох молодиків звинувачують у підриві автомобіля львівського бізнесмена. Випадок стався на Прикарпатті влітку цього року. Сам бізнесмен вижив, але загинули троє малодих хлопців, які працювали охоронцями.

З метою розкриття замаху на вбивство Богдана Копитка в Національної поліції у Львівській області на контролі перебували шестеро підозрюваних.

Серед них – І. М. Кольцов, безробітний, В. І. Цукерник, учасник АТО (боєць батальйону “Айдар”), С.Г. Монте, учасник АТО (боєць батальйону “Айдар”), П. С. Антоненко, учасник АТО (командир відділення батальйону “Айдар”), Д. М. Гаврилюк, учасник озброєного злочинного угруповання “Морди” (львівського кримінального авторитета – Ред.), І. А. Мудрик, водій Гаврилюка, затриманий, проте пізніше відпущений.

Усі дані про переміщення безпосередньо передавали співробітникам карного розшуку і оперативної служби ГУ Національної поліції Львівської області. Під час проведення спецоперації у Києві вказані особи були затримані. Окрім них, під контролем правоохоронців перебувають іще понад 20 осіб, причетних до злочину.

Як відомо, 29 серпня у Старому Селі Пустомитівського району Львівської областівибухнув автомобіль-позашляховик, у якому їхав Богдан Копитко. Унаслідок вибуху загинули троє людей, ще одного постраждалого госпіталізували. Міну заклали під асфальт (найімовірніше, ще в червні 2016 року, під час планової заміни покриття одеською фірмою “Автомагістраль-Південь”). Вона була не радіокерована (знайдено залишки дроту). На місці вибуху утворилась вирва циліндричної форми розмірами приблизно 3,5 на 1, 7 метра і завглибшки півтора метра, а сам «кубик» скинуло на узбіччя. Після підриву «Мерседес-Бенц GL» обстріляли з двох чи трьох автоматів АК (два автоматні «ріжки» і купи гільз калібру 7,62 мм поліція знайшла у кущах).

Схема нападу, ймовірно, мала бути така: спершу озброєна диверсійна група пропустила, не зачепивши, квадроцикл, на якому їхав спостерігач, потім — «Ниву» зі ще однією групою охорони, і, врешті, підірвала вибухівку біля позашляховика з другою групою охорони. Нападники розраховували, що «джип», який їхав позаду і в якому перебував Богдан Копитко, загальмує або вріжеться у підірваного «близнюка» (їх номери відрізнялися на одну літеру), і його доб’ють із гранатомета й автоматів. Але водій другого авто різко вивернув, проскочив місце засідки фактично по рову і зник. «Нива» з охоронцями повернулась, але, окрім пораненого охоронця, біля вирви нікого з живих не було. У салоні знищеного позашляховика перебували три бодігарди-стажери і водій «Львівського холодокомбінату». Ще один охоронець вижив, бо заліг за підірване авто під час обстрілу.

Богдан Йосипович Копитко у кримінальних колах Львівщини відомий на прізвисько «Копито». Судимість дістав під час служби в армії за участь у груповій бійці. Після строку потрапив у львівську кримінальну «бригаду» Ореста Завінського. Останнього вбили  21 червня 1994 року, і Копитко створив власну групу.

У 1997 році Богдан Копитко почав декларувати свою прихильність до чистого бізнесу. Його ім’я засвітилось у 2001-му, коли бійці його «бригади» почали в грубій формі «впливати» на наркоділків, котрі торгували зіллям і «синтетикою» біля львівських шкіл, коледжів та інститутів. Кажуть, їх навіть били. Громадськість міста такі дії схвалила. У 2004-му Копитко щиро прийняв Помаранчеву революцію, подейкують, саме в Старому Селі ховались від можливих репресій члени родини Віктора Ющенка.

На початку 2000-х преса звинувачувала людей з оточення бізнесмена у причетності до нафтових «врізок» на території Івано-Франківської області. Копитко був засновником багатьох фірм і підприємств, перебував у приятельських стосунках із низкою бізнесменів, політиків, олігархів, почесних консулів і «злодіїв у законі» загальноукраїнського рівня. Невдовзі Богдан Копитко отримав громадянство Чехії й перевіз туди сім’ю.

Статті на тему: