Молокозаводи програли війну уряду, відтак з нового року зобов’язані повертати ПДВ не виробникам молока (селянам та молочнотоварним фермам), а державі. Це декларує не тільки новий Податковий кодекс, а й закон про держбюджет на 2011 рік. Незважаючи на всі прохання та протести переробників, уряд вирішив: своя кишеня ближче до тіла і відібрав у переробних підприємств право самостійно розпоряджатися накопиченим податком. Хоча саме завдяки цим поступленням підприємства могли більше платити за молоко, що закуповували у селян, тобто, по суті, субсидіювали сільгоспвиробника.

Селян дотували молокозаводи

– Населення не є платником ПДВ, за них сплачуємо ми, молокопереробники, – пояснив голова правління ЗАТ «Тернопільський молокозавод» Віталій Ковальчук. – Зараз ми платимо господарю по 2 грн. 50 коп. за кілограм молока, але це ціна продукту без ПДВ. До минулого року купували молоко у господарствах за нульовою ставкою ПДВ, хоча всі колишні колгоспи (а зараз вони перетворились на різної форми приватні господарства) є платниками податків. Відтепер ситуація докорінно зміниться. Хочу зауважити: якщо літр молока, купленого від населення, коштує 2, 50 коп., то від сільськогосподарських спілок – 3 грн., у ці 3 грн. входять 2, 50 суто за молоко плюс 50 коп. – ПДВ. Таким чином, замість того, щоб сплачувати до бюджету, ми підтримуємо агрогосподарства та індивідуальних молоковиробників, по суті підвищуємо вартість продукції.

На 1 грн. (без ПДВ) проданого молока має йти дотація. Оскільки молокозаводи здебільшого однаково платять за молоко, то товаровиробники повертають однакове ПДВ. Але, крім молока, підприємства платять ПДВ у тому числі за світло, газ, воду, від об’єму реалізації виготовленої продукції.

– Підприємство за рік заробляє менше місячного обороту. Якщо так піде й далі, через 2-3 місяці ми не матимемо чим заплатити за молоко або виплатити зарплати працівникам, – зауважує Віталій Володимирович.

Водночас, якщо нині товаровиробники отримують по 900 грн. дотацій на корову, яка дає молоко, то на телиць нічого не отримують. Відповідно за даної ситуації втратить великий товаровиробник (фермер чи агроспілка), адже всім відомо, як держава повертає ПДВ.

Без ПДВ – ні молока, ні ратиць

Відтак молокозаводи змушені будуть віддавати ПВД у держбюджет, де податок акумулюватиметься та роздаватиметься тваринникам із розрахунку 900 грн. на одну корову або іншу велику рогату тварину наприкінці року. Аргументи противників нової схеми прості – населення, забезпечуючи 64% поступлень сировини на молокозаводи, відтепер ще довго не побачить державних дотацій, і це змусить людей просто вирізати корів. Водночас це тільки заглибить існуючий дефіцит молока на ринку, що призведе до чергового росту цін на молоко. Схожа ситуація складеться й на ринку м’яса.

«За нашими підрахунками, питома вага дотацій у вартості м’яса, реалізованого протягом 2009 р. у живій вазі сільськогосподарськими підприємствами, становила 4,24%, а населенням – 14,93%. Різниця відчутна. Якщо скасують підтримку виробників через м’ясопереробників, існує ризик, що селяни та фермери взагалі втратять прибутки. Це означає автоматичне підвищення ціни на м’ясо в середньому на 7%», – вважає експерт Українського аграрного клубу по ринках тваринницької продукції Тарас Гагалюк.

До речі, під час всеукраїнської наради, що відбувалась на Тернопільщині ще за головування нині вже усунутого з посади віце-прем’єр-міністра Віктора Слаути, сільгоспвиробники попереджали про це, і урядовець підтримав їх та навіть пообіцяв донести думку аграріїв голові Кабміну. Невідомо, чи дотримав слова, та висновки не забарились.

Судячи з постанови, вітчизняний уряд дотримується іншої точки зори. Так, на думку Кабміну, новий механізм дотування підвищить конкурентоспроможність тваринництва, захистить внутрішнього споживача від неякісного імпорту, забезпечить населення високоякісними продуктами харчування і гарантуватиме продовольчу безпеку держави. У щирість аргументів державних мужів повірити важко, оскільки кардинально вони не пропонують вирішити проблеми у молочному секторі, а саме – вжити заходів із подолання молочної кризи. Зміна джерела дотування – проста формальність, перекладання все тієї ж суми грошей від одного суб’єкта до іншого, проте менш надійного, як показав час.

Все начебто нічого, тільки коли у серпні ц. р. ціна на молоко «стрибнула» до 5 грн. за літр, а на м’ясо у вересні – аж до 16,8 грн. за 1 кг, ринок сприйняв це негативно. Споживач не приховує: його платоспроможність не дозволяє платити більше, тим більше, перебрати на себе витрати, котрі наразі компенсують м’ясо- та молокопереробники, та ще зважаючи на молочну кризу.

У результаті підприємства змушені будуть працювати з мінімальною маржею (у молочному секторі вона не перевищує 10%), а населення не зможе витрачати більше коштів на свою, українську продукцію, яка за рівнем цін уже досягла західноєвропейського рівня і навіть перевищила його. Перекладання ПДВ з кишень переробників у кишеню держчиновників, схоже, тільки посилить конфлікт влади і переробників на ринках молока і м’яса. А роль населення у виробленні молока, схоже, почне швидко скорочуватись через новий вид субсидування. Як це уже відбулось у 1996-1999 рр., коли на фермах вирізали майже все стадо ВРХ, телятами та коровами розраховувались за банківські кредити або в рахунок зарплат, натомість населення збільшувало поголів’я корів.

Бурьонок – у Червону книгу?

Сьогодні на пасовиськах України гуляє 3 мільйони корів, причому кількість стад постійно зменшується. Не є винятком і наш регіон.

– Ми не зосереджуємось суто на Тернопільщині, адже хоч сьогодні ми ще не є всеукраїнська кампанія, та вже західноукраїнська, – наголосив Віталій Ковальчук. – Ми заготовляємо молоко в радіусі 300 км, тобто у Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Вінницькій областях. І якщо 2 роки тому найбільше закуповували на Хмельниччині, то зараз цю область наздоганяє Тернопільщина. Тобто ситуація з поголів’ям ВРХ поступово покращується. Але покращується за рахунок того, що з’явились великі тваринницькі господарства, як-от тваринницький комплекс ТОВ «Бучачагрохлібпром» у Соколові, на Теребовлянщині – “Іванівське”, (с. Мшанець), агрокомплекс “Дубівський”.

Проблем у галузі багато. Насамперед невисокі надої через низьку продуктивність корів. На цьому наголошують автори спеціалізованого видання «Український ринок цільномолочної продукції», що вийшло друком цьогоріч й наводить такі дані: минулого року в Україні найбільші надої від корови за рік становили 12 млн. тонн, тоді як за кордоном – вдвічі більше. В Європі діють такі вимоги: якщо людина тримає менше 15 корів, молокозаводи не прийматимуть молока для переробки. Бо чим більше корів, тим відповідальніше вона ставиться до ферми, бо це її бізнес, її дохід. У Польщі, наприклад, одні селяни давно спеціалізуються на вирощуванні яблук, інші – тримають молочне стадо корів.

Проблема номер два, з якою наші селяни зіткнуться вже у найближчі 2-3 роки, – відсутність заміни коровам, яким вже 8-9 років. Урядовці пропонують створювати  кооперативи, однак це неприбуткові підприємства, до того ж люди у селі не мають грошей для придбання породистої корови для оновлення стада. Тобто якщо зараз на державному рівні не почнуть стимулювати товарних виробників та одноосібників для збільшення поголів’я корів, невдовзі бурьонок будемо бачити хіба у Червоній книзі.

Держава повинна дотувати галузі агропромислового комплексу, виникнення проблем в яких несуть загрозу національній безпеці країни, в даному випадку – продовольчій. Тим паче, що вирощування зернових і технічних культур, зокрема кукурудзи, буряківництво та птахівництво вже не потребують державних дотацій, проте загострились проблеми у тваринництві, насамперед у м’ясо-молочній галузі. Та у нас завжди так: поки півень прокукурікає, ніхто не почне нічого робити. Тим часом молоко вже почали експортувати. Аграрники пророкують: якщо Україна увійде в кризу через брак молока та м’яса, вважайте, це років на чотири-п’ять, поки не виросте нове стадо.

Чи надовго «заморозили» ціни антимонопольники?

Наразі молока для внутрішнього ринку вистачає. Хоча, порівняно з минулим роком, через підвищення рівня зарплат і пенсій вартість молочної продукції зросла у декілька разів.

Передбачаючи передноворічний стрибок цін, Антимонопольний комітет України звернувся до основних виробників м’ясомолочної продукції та до торговельних мереж з вимогою зменшити ціни. У підсумку роздрібна вартість молочної продукції у супермаркетах впала на 10-15%, а на тверді сири – до 25%. Зокрема, зафіксовано, що ціни на молоко, вершкове масло, сметану зменшились на 7-10%, на м’ясо птиці – на 3-5%, на 5-15% подешевшали курячі яйця.

Разом з цим, реагуючи на вимоги Комітету, найбільші торговельні мережі, такі як ТОВ «Metro Cash & Carry Україна», ВАТ «АТБ-маркет», ТзОВ «ПАККО-холдинг», ТОВ «ЕКО», ТОВ «Фудмаркет», ТОВ «Ашан Україна», ТОВ «Адвентіс» та ЗАТ «Фуршет» зобов’язалися тримати економічно обґрунтовані ціни на згадану продукцію та укладати прямі контракти на поставку товару з виробниками, наголосив голова Тернопільського відділення АМК Іван Курницький, підкресливши, що Комітет і надалі контролюватиме недопущення встановлення необґрунтовано високих цін на продукцію власного виробництва.

Жанна ПОПОВИЧ, «Номер один»