24 квітня закулісні баталії, що тривають у міському парламенті більше року, вийшли на поверхню. “Свобода” у властивій партії жорсткій манері не пустила до сесійної зали трьох депутатів, які напередодні були виключені з політичної сили – Івана Сороколіта, Ігоря Турського та Романа Навроцького.
Націоналісти зради не вибачають
Логіка тягнибоківців проста і зрозуміла – особи, які порушили внутрішньопартійні принципи, мають скласти мандати. Для “Свободи”, яка ввела в політичний лексикон термін “люстрація”, дуже важливо показати дієвість цього механізму на власному прикладі. Керівництво партії більше року “закривало очі” на те, як не останні люди у свободівській структурі “плели” інтриги та затягували міську фракцію до неприродної коаліції з БПП та “Самопоміччю”. Очевидно, що певний період вождям “Свободи” здавалося, що внутрішня конкуренція не зашкодить партії. Однак, коли стало зрозуміло, що справжні ляльководи цього процесу – за межами партії та прагнуть розколоти досі монолітну структуру – болюче рішення було прийняте.
Далі без “троянських” коней
У Тягнибока вирішили позбутися зрадників, щоб позбавити впливу на партію з боку інших політсил, адже їхніми руками конструювалася невигідна для “Свободи” диспозиція у міській раді.
Власне, під час подій 24 квітня були демасковні таємні партнери вигнанців. Поруч з “трійцею” опинилися депутати з БПП та “Самопомочі”. Депутати з інших фракцій, в тому числі зі “Свободи”, спокійно готувалися до сесії в залі засідань.
Тому понеділкові події наштовхують на думку про те, що коаліція-химера, яка існувала до останніх сесій, виникла неспроста. У кулуарах розповідають, що з самого початку її куратором міг бути Степан Барна. Давайте проаналізуємо, які вигоди отримали місцеві порошенківці. Завдяки такому розкладу у них з’явилася так звана “золота” акція. Жодне серйозне питання і з одного, і з іншого боку не проходило без голосів БПП.
Натомість після люстрації у “Свободі” порошенківці втратили цей козир. За певних обставин вони навіть можуть позбутися посади секретаря ради.
Крім того, не треба забувати про загальні політичні розклади. В теперішніх обставинах владі дуже вигідно, коли конфліктують дві найбільші на теренах Галичини політичні сили, які перебувають в опозиції до Порошенка. Як тут не згадати класичне – розділяй і владарюй!