До втілення голубої мрії нардепа-регіонала Ореста Муца про те, що опозиція в Тернопільщині зникла, залишається зовсім небагато.

Якщо публічно критиків нової влади ще достатньо, то в кулуарах більшість тернопільських опозиціонерів шукають окремого м’яко застеленого хідника у кабінети  влади, яку на мітингах у передвиборній хоробрості називають злочинною.

Звичайно, це може бути занадто різким припущенням, але факти говорять про інше. Наприклад, заява Юлії Тимошенко про те, що на виборах до Тернопільської міської ради йде фальшива “Батьківщина”. Як на неї мали б відреагувати нормальні демократичні сили, які в опозиції до влади Януковича-Азарова? Навіть при усьому негативі Василя Деревляного і його кампашки – засудити та ігнорувати фальшиву “Батьківщину”. Або хоча б донести цю інформацію до громади міста.

Що відбувається у Тернополі? Та нічого не відбувається. Всі партії, які називають себе демократичними(Наша Україна, Фронт змін, За Україну,УНП, Громадянська позиція) і патріотичними(“Свобода”, Українська партія), мовчать, немов риба у воді.

Виникає запитання: чому мовчать? Невже хтось дуже впливовий висловив прохання цього не робити, або ж самі бояться опинитися в ролі невдахи-Деревляного? Чи є тоді у нас справжня опозиція. Чи кишенькова?

Нагадаємо, що коли Гітлер розпочав чистки серед лівих усі решта німецьких політиків мовчали, або тихо посміхались. Коли черга дійшла й до них – уже нікому було встати на захист.