У тернопільських бібліотеках враз різко зріс попит на російськомовні книги. Як з’ясувалося, причиною цьому – переселенці із східних областей. Про це “За Збручем” повідомила постійна читачка, котра висловила обурення і обгрунтувала свою точку зору з цього приводу.

Сьогодні вразило таке.
У бібліотеках Тернополя активно дістають зі сховищ книжки російською мовою. На запитання «чому?» працівники бібліотек відповідають так: «Тому що біженці зі східних областей України просять книг російською мовою».
Але чи правильно це? Чи дбали б так про наших україномовних дітей, скажімо, у ще мирному кілька місяців тому Луганську чи Донецьку? Чому ми свідомо сприяємо утворенню нового прошарку населення, нового зросійщеного покоління, яке вважатиме, що воно краще за наших дітей, бо постраждале від війни? Невже бібліотекарі гадають, що ці діти виростуть і полюблять раптом українську мову? Чи не є найкращим шансом зараз для них опинившись в україномовному середовищі вивчити і полюбити державну мову?
В той час, коли на Сході вирує неоголошена війна, наші можновладці мали б добре подбати про ідеологічне формування молодого покоління. Ми мусимо формувати молодь, яка буде всією душею любити все українське і остерігатись ворожої культури. Не кажу – зневажати чи ненавидіти її, але не впускати «троянським конем» у своє серце.
Українська ментальна толерантність іноді не має жодних логічних обґрунтувань. Про яку поступливіть мові окупанта може йти мова, якщо в боротьбі з її носіями гине стільки наших воїнів?
Людей, що вимушено покинули батьківщину через АТО, треба прихистити, прийняти достойно, але вони повинні розуміти, що саме через їх мовну позицію, саме через їх орієнтацію на Схід вони втрачають зараз свої домівки, а наші жінки – синів, братів, чоловіків. Таке розуміння саме не приходить, ми повинні їм говорити про це, бо інакше щупальця культури окупанта проникнуть в такий непримітний спосіб, як воскресіння книжок зі старих забутих сховищ…

Горяна Потічок