Обласний парламент втратив революційний запал. На сесії 8 грудня депутати облради відхилили проекти рішень, які передбачали звернення до керівництва держави стосовно припинення антидискримінаційних дій щодо Національного антикорупційного бюро та вимоги звільнення Юрія Луценка з посади Генпрокурора.

Не час розхитувати державу

Прийняття цих двох звернень були важливими для ініціаторів та учасників протестних акцій, які зараз відбуваються у Києві. У випадку їх прийняття це стало б сигналом для влади, що протестуючих підтримують у регіонах.

Однак в обласному парламенті перемогла інша точка зору. Народні обранці  Тернопільщини поки що не бачать революційності ситуації і не мають бажання розхитувати “ковчег державності”.

З 64 депутатів Тернопільської обласної ради лише 19 віддало свої голоси на підтримку звернення про недопустимість дискримінації НАБУ. Зокрема, проект звернення підтримало 6 з 10 тимошенківців, 5 з 13 свободівців, 3(!) представники БПП, по 2 – депутати з “Народного контролю” і Укропу, та 1 – гриценківець.

Натомість на звільненні Луценка наполягало вже 22 депутати облради. Найбільше голосів проти “Юги” дали “Свобода” і Батьківщина” – відповідно 9 і 7. Але найбільш несподівано, якщо вірити даним поіменного голосування, свій голос за відставку Луценка віддав депутат з БПП, ректор Подільського Аграрного Унівеситету Володимир Іванишин.

Одні прийшли, другі пішли, третім пофіг

Цікаво, що в обох випадках жодного голосу на підтримку звернень не дали фракції Радикальної партії та  “Самопомочі”. Якщо поведінка ляшкістів не викликає подиву, (Ляшко давно і відкрито “ганьбить” так званих антикорупційних діячів), то “Самопоміч”,  чия парламентська фракція чи не найбільше підтримує учасників акцій протесту, здивувала. Тернопільські депутати з партії Садового “зірвалися” під час дискусії за дріб’язкові господарські питання і достроково залишили сесійну залу. Відтак, були відсутніми під час важливого голосування…

Натомість відсутність одностайності в інших опозиційних по відношенню до центральної влади фракцій має свою природу. Модератор київських протестів Саакашвілі не зумів, а може й на захотів будувати комунікацію з лідерами інших партій. Серед іншого це означає, що депутати на місцях не отримали жорстких вказівок з Києва щодо підтримки вимог учасників акції протесту. А відтак діяли на свій розсуд.

Зрештою, не треба забувати, що доморощені активісти та їх прихильники встигли “побити горшки” практично з усіма серйозними політичними гравцями в місті та області. Бажаючих мати справу з ними, відверто кажучи, не так багато…