На Львівській, 2 без попередження мешканців почали зрізати дерева, аби під вікнами збудувати торговельний центр. Як альтернативу забудові, мешканці вирішили зробити там сквер пам’яті бійців АТО. До слова, цьому будинку жив один з загиблих героїв Зіновій Флекей.

Торговий центр хочуть будувати якраз навпроти вікон, за 9 метрів від житлового будинку на Львівській, 2. Для цього забудовники планують зрізати 38 дерев. Обурені мешканці створили ініціативну групу, аби цьому завадити, повідомляє “20 хвилин“.

– Нікого не попередивши, близько трьох тижнів тому під нашими вікнами почали пиляти дерева, – розповідає голова ініціативної групи Віктор  Роздобудько. – Ми викликали поліцію, депутатів. Виявляється, по не зрозумілій нам схемі землю передали від одного ЖЕКу  до іншого, а тепер її забудовують. Цікаво, що документи зробили в лютому 2014 року, якраз під час кривавих подій в Україні.

Мешканці завадили будівництву, оскільки будова висотою більше чотирьох метрів навпроти вікон створюватиме незручності для перших поверхів. До того ж, каже пан Віктор, тогрових точок поблизу і так достатньо, а дерева, які росли там десятки років зрізати ніхто не дасть.

– Судитися ми звичайно будемо, але це займе багато часу, до того часу все б вже збудували, – продовжує активіст. – Щоб завадити будівництву і знайти якусь альтернативу, ми громадою будинку придумали  зробити перед будинком сквер пам’яті воїнів  АТО. Тим більше у 2014 році загинув мешканець першого під’їзду, почесний мешканець міста Зіновій Флекей. Зараз ми поставили гранітний камінь, зробимо доріжки, лавочки, меморіальну дошку. Всі, до кого ми  звертались, допомагають нам безкоштовно. Підтримують депутати, організація ветеранів АТО, афганці. Ми так просто не здамося.

Проте є й тернопополяни, які підтримують будівництво.

– Я жила в цьому будинку два роки на другому поверсі, і мої вікна якраз виходили на цей “скверек”, – каже тернополянка Ольга Вітюк. – Там купа маленьких торгівельних будок, за якими постійно курили студенти, обнімалась-цілувалась молодь, а хтось і в туалет ходив. Я багато чого надивилась, поки там жила. Моя думка, що нема нічого поганого, щоб замість цього бардаку там поставили щось людське, принаймні за цією територією б дивились.